- Деталі
- Категорія: Поради психолога
Щоб дитині було легше вчитись
| Під час навчання в школі дитина долає певні кризові (перехідні) етапи, кожний з яких має свої особливості, складнощі, що вимагають особливої уваги батьків. |  |
Одним з таких етапів є перехід із молодшої школи до середньої. Складність цього періоду полягає не лише у фізіологічних та соціальних змінах, але й у висуванні нових вимог до розвитку мислення дитини, без яких не можливе успішне засвоєння предметів, передбачених навчальною програмою 5-го (а тим більш старших) класів.
Учень успішно засвоюватиме навчальну програму, якщо він:
- виділяє суттєві ознаки предметів та явищ (знайти спільне, знайти зайвий предмет),
- вміє узагальнювати та класифікувати (назвати одним словом, об’єднати в групи),
- встановлює логічні зв’язки між поняттями та предметами,
- володіє достатнім рівнем розвитку оперативної логічної пам’яті (усний рахунок, можливість продовжити розповідь )
- працюючи з текстом, вміє переосмислювати прочитаний текст та передати його зміст у більш узагальненій формі, тобто він має достатню підготовку до роботи з текстами, передбаченими навчальною програмою 5-го класу
Рекомендації з розвитку мисленнєвих операцій
Для розвитку операцій мислення доцільно пропонувати дитині:
1. Порівнювати предмети, знаходити схоже і відмінне, що сприятиме розвитку вміння порівнювати та протиставляти.
2. Узагальнювати групи явищ, ознак, предметів за різноманітними критеріями – очевидними та другорядними, називати їх одним словом, групувати, що стимулюватиме розвиток операцій узагальнення, класифікації, групування.
3. Знаходити зайве – на малюнках чи в реальному житті, що не пов’язане із загальними ознаками предметів, складати ціле із частин (наприклад, паззли, головоломки).
4. Скласти за малюнками зв’язну розповідь.
5. Шукати закономірності, загальні правила – продовження орнаментів, словесних та числових рядів.
6. Розв’язувати задачі на кмітливість та логічне мислення, визначати максимальну кількість можливих способів та сфер застосування звичних предметів.
7. Аналізувати прочитане, побачене, почуте – нове.
8. Обґрунтовувати та аргументувати дії та думки, що забезпечує усвідомленість їхнього використання.
9. Намагайтесь систематично ускладнювати завдання, підвищувати вимоги відносно самостійності, варіативності та оригінальності, швидкості рішень, використання знань з інших предметів або життєвих спостережень, змісту прочитаних книг.
10. Дозволяти дитині висловлювати свої думки вільно, без критики та оцінювання.
11. З огляду на функціональну асиметрію мозку, намагайтеся привчати Вашу дитину працювати обома руками, що дозволить не лише більш повно використовувати можливості мозку, але й поєднувати формально-логічне мислення із творчістю.
12. Учіть дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи до¬питливість, намагання діяти з різноманітними предме¬тами, бажання дізнаватись про них щось нове.
13. Знайомство з навколишнім світом повинно супро¬воджуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (біль¬ше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити зв'язки (у теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагаль¬нити.
14. Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як повто¬рення задачі, роз'яснення умов, пояснення логіки розумової дії.
15. Учіть думати самостійно, послідовно розміркову¬вати, робити висновки.
Рекомендації з розвитку уяви та творчих здібностей
1. Уникайте стримувати ініціативу дитини і робити за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте пра¬цювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.
2. Не варто поспішати з висновками про результат твор¬чості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).
3. Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.
4. Допомагайте дитині стати «розумним авантюрис¬том», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найві¬рогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.