Деталі

Категорія: Поради психолога

 Роль батьків у формуванні емоційного інтелекту дітей

Емоції відіграють важливу роль у житті кожної дитини. На емоційне благополуччя дитини, її емоційний розвиток впливають виховання в родині, соціум.
Емоції дітей – безпосередні та спонтанні. У дитини забрали іграшку – вона голосно плаче, віддали – знову сміється, наче нічого не трапилось. Діти, особливо маленькі, не ховають та не стримують своїх переживань. Тому вся активність забарвлена емоційними проявами.
Завдання дорослого – допомогти дитині впоратися із сильними переживаннями, навчити її розуміти природу емоцій, які емоції вона відчуває, які переживання в інших викликають різні слова та вчинки, а також навчити дитину проявляти власні емоції (в тому числі злість, образу, невдоволення) у соціально прийнятний спосіб. Тобто так, щоб проявом власних переживань дитина не завдавала шкоди ні собі, ні іншим.
Ці вміння відносяться до емоційного інтелекту (EQ) показника здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей.
Люди з розвиненим емоційним інтелектом добре розуміють власні емоції (самосвідомість), керують власними емоціями (самоконтроль), з емпатією ставляться до емоцій інших людей (соціальне розуміння), добре справляються з емоціями інших людей (управління взаємовідносинами).

Для розвитку EQ можна користуватись наступним алгоритмом:
     1. Розпізнати свою емоцію.
     2. Прийняти її. Не придушити і відкинути, а пережити, дати собі відчути її, поплакати, посміятись, покричати, якщо хочеться.
     3. Спробувати зрозуміти, чому дитина відчуває ці почуття.
     4. Прийняти рішення, яким чином висловити ці почуття.
Щоб допомогти дитині із формуванням цих необхідних навичок, важливо пам’ятати наступне:
     1. Для позитивного емоційного розвитку дитини, її емоційного благополуччя важливими є опіка та любов дорослих, які пов’язані не з тиском на дитину, а з розумінням її потреб, переживань, постійною підтримкою та інтересом до дитини.
     2. Змиріться з фактом: усі емоції потрібні.
Важливо навчити дитину конструктивно їх проявляти, а не блокувати свої переживання. Кожна емоція, кожне почуття є життєво необхідним як в біологічному, еволюційному, так і в психологічному та соціальному значенні. Проте дорослі повинні дозволити дитині виражати свої емоції.
     3. Вивчайте мову емоцій і вчіться самі.
Намагайтеся описувати свої переживання, що допоможе не тільки розібратися у власних почуттях, а й дозволить дитині краще вас розуміти. Говоріть частіше: «Я відчуваю ..., тому що ..., і я хотіла б ...». У житті це може виглядати так: «Я засмучена, тому що ти не зробив це доручення. Я хотіла б, щоб ти був більш відповідальним. А зараз давай разом це зробимо».
     4. Частіше читайте казки.
Слухаючи казки, дитина вчиться пізнавати світ і формувати свої цінності. Під час оповідання не забувайте про інтонацію та емоційну подачу. Розбір та обговорення казки з дитиною - обов'язкові.
     5. Займайтеся спортом.
І командні, й індивідуальні види спорту покращують емоційний стан дитини. Фізичний розвиток безпосередньо пов'язаний з розвитком мовних, розумових та інших функцій мозку, всіх процесів в організмі.
     6. Грайте разом.
Гра - ключ до розвитку EQ. Ігри є доступним і цікавим способом вираження будь-яких емоцій і вражень. Це може бути рольова гра з ляльками, моделювання ситуацій. Ігри допомагають виявляти різні почуття, показувати на прикладі персонажів різні емоції і пояснити їх наміри і вчинки.
     7. Ходіть у театр.
Різні постановки, вистави та ляльковий театр допомагають засвоювати соціально-побутові навички, вчать взаємодії.
     8. Слухайте музику.
Для розуміння музики і почуттів, які вона передає, не потрібно знати мови або бачити рухів музиканта. Тому для дитини це простий і дієвий спосіб познайомитися зі світом емоцій.
     9. Розвивайте всі п'ять сенсорних відчуттів.
Важко на словах пояснити дитині, що таке щастя, але можна спробувати його на смак, почути, як воно звучить або пахне. Дайте шматочок шоколаду, понюхати гілочку хвої, помацати пір'ячко, подзвеніть дзвіночком - і поспостерігайте, які емоції і асоціації виникнуть у малюка. Складіть предмети, що зачіпають різні сенсорні канали, але одні переживання, в коробку емоцій. Згодом, можна буде повторити гру, дозволивши дитині самій розсортувати предмети за своїми переживаннями.
     10. Висловлюйте підтримку.
Коли дорослий висловлює задоволення від того, що робить дитина, це стимулює її продовжувати або робити нові спроби. Підтримуйте дітей, проявляючи емоції, за допомогою:
          • окремих слів («цікаво», «акуратно», «прекрасно», «корисно», «продовжуй»);
          • висловлювань («Пишаюся тобою», «Мені сподобалося, як ти це зробив», «Рада, що ти мені допоміг», «У тебе все прекрасно виходить», «Хвилююся за тебе»);
          • дотиків (потріпати по плечу, дати «п'ять», обійняти дитину);
          • спільних дій, фізичної співучасті (сидіти, стояти поруч з дитиною, грати з нею, слухати її);
          • виразу обличчя (посмішка, кивок);
          • спільних ігор та розваг (походи у дитячі розважальні центри, квести, театр тощо).